Частенько ви чуєте подібне:
«Спочатку все було гаразд, із задоволенням ходив на заняття, але потім якось не склалося».
«Навчався, вчився, але з часом бажання кудись зникло».
«Нічого у мене не вийшло, хоча починав натхненно, вчителі хвалили …»
Багато людей починають займатися музикою, але лише одиниці доводять розпочате до кінця, щоб навчитися співати або грати на пристойному рівні. Відсутність таланту? Аж ніяк. Тут справа в іншому.
Та ні, це не урок фізики! Хоча вона й має безпосереднє відношення до нас. Є серед нас щасливчики, у яких запас ціковості та творчого потенціалу стабільно тримається на одному рівні. Набагато частіше у людей спостерігається хвилеподібна картина: підйом – спад, потім знову підйом і – спад. Натхнення потрібно підживлювати, підгодовувати – якщо не щодня, то хоча б періодично, а особливо в ті моменти, коли хочеться все закинути. Неважливо, хто ви: батько юного таланту або самі вчитеся музиці, потрібно завжди враховувати цей фактор і не втрачати віри, коли настає чорна смуга «відсутності бажань».
Уникнути, найімовірніше, не вдасться. Зміни настрою, фази росту та дорослішання, особисті біоритми й зовнішні фактори розгойдують наш творчий маятник. Однак можна зменшити ступінь занепаду та запобігти появі «точки неповернення».
Три «НЕ»
Три «ТАК»